За час роботи довелось бувати в найвіддаленіших ділянках чи не в усіх лісництвах. Він – вальник лісу 6-го розряду з величезним досвідом. Додам, що вальники лісу йдуть на пенсію в 55 років при наявності 13,5 року стажу. Анатолій Васильович дотягує до подвійного стажу. Та пенсія буде одна, жартує він.
Працював з різними модифікаціями бензопил: «Дружба», 15-кілограмовий «Урал». Ох, і довелось потягати їх горами. Тепер працює зі «Штілем». Це дуже зручна в роботі пила і відносно легка.
Декому здається, що спиляти дерево просто. Але при цьому буває багато несподіванок. Легенький вітерець – і 30-метрова смерека може впасти не в той бік.
Вальник добре знає правила безпеки праці: це, зокрема, і правильний підхід до дерева, і розчистка від підросту біля стовбура. Анатолій Васильович каже, що при вітрі 30 м/сек на ділянку навіть не показується.
Він зазнімкований мною в місцині Штівйори Плосківського лісництва. Бригада цілий тиждень живе в лісовому кордоні, тут же і їжу собі готують. В суботу їдуть додому, де їх чекають дружини та діти. А в Слижуків їх троє.
За сумлінну роботу Анатолія неодноразово нагороджували грамотами, грошовими преміями, подяками як від обласного управління лісомисливського господарства, так і від Держагентства лісових ресурсів. Нинішнього року з нагоди Дня працівників лісу він нагороджений почесною грамотою Кабінету міністрів і премією в розмірі трьох місячних зарплат.
