У нараді взяли участь представники влади області і району, громадських організацій, керівники управління екології та природних ресурсів Чернівецької облдержадміністрації, Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства, директори державних лісогосподарських підприємств, підпорядковані ЧОУЛМГ. Обговорювали можливості створення на Путильщині нових об’єктів ПЗФ. Одне з найважливіших питань у цій темі, яке вже тривалий час хвилює не тільки путильчан: чи варто передавати НПП «Черемоський» (директор В.І. Мельник) 20 тисяч гектарів лісових угідь, які зараз перебувають у постійному користуванні двох путильських лісогосподарських підприємств – ДП «Путильський лісгосп» (директор П.П. Фрей) та «Карпатський (директор В.Т. Бурак). Для того, щоб об’єктивно розібратися в питанні, учасники наради планували послухати звіт національно-природного парку про його роботу за майже 10 років. Це взагалі мав би бути перший публічний звіт високогірного НПП з моменту його створення на землях, вилучених у Путильського лісгоспу. Але з «Черемоського» на нараду ніхто не прийшов. Відкрив нараду новопризначений на посаду заступника голови Чернівецької ОДА Мирослав Заячук. Він наголосив, що європейський вектор політики вимагає від Буковини віддати під заповідання третину своєї території. Область демонструє низькі темпи виконання поставлених перед нею завдань. Щоправда, оголошуючи такі завдання, центральні органи виконавчої влади не поцікавилися, чи є в натурі території, за рахунок яких Чернівецька область може виконати доведений їй високий відсоток заповідності. У свою чергу, місцеві органи виконавчої влади – ОДА і РДА – навіть не намагалися проаналізувати, як позначиться на соціально-економічному стані області загалом і Путильського району зокрема вилучення 20 тисяч гектарів лісогосподарських земель, задіяних зараз у промисловому виробництві на засадах сталого користування. Чи зможе високогірний район взагалі вижити після того, як 78% його лісів, основного і єдиного ресурсу, опиняться у заповіднику? Це неминуче призведе до суттєвого скорочення обсягів роботи двох лісгоспів та пов’язаних з ними місцевих деревопереробних підприємств з усіма плачевними для району фінансово-економічними наслідками. Ці життєво важливі питання виконавча влада з незрозумілих причин залишає без відповідей. Хоча Закон України «Про місцеві державні адміністрації» зобов’язує ОДА і РДА у першу чергу турбувати не про відсотки ПЗФ, а про наповнення бюджетів усіх рівнів, створення робочих місць, розвиток добробуту місцевого населення. До того ж, ніхто не може пояснити, чому саме 20 тис га, не більше і не менше, Путильський район має віддати у природно-заповідний фонд. Ця цифра, як відмічалося на нараді, нічим не обґрунтована. Невідомо, хто її вивів і навіщо. Незважаючи на це, ГО «Українське товариство захисту диких птахів» успішно про лобіювало внесення необґрунтованого показника в усі державні стратегії і програми. Про це відверто розповів на нараді представник товариства Олександр Іванович Кисилюк. Водночас усі без винятку учасники наради підтримали ідею заповідання гірських лісів Карпат, які відповідають критеріям заповідності. За великим рахунком, лісогосподарські підприємства району, давно і без будь-яких вказівок, самі взяли на себе місію збереження унікальних лісових куточків. Саме завдяки лісівникам Буковини, у тому числі і Путильщини, українські Карпати демонструють усій Європі безцінні праліси і старовікові ліси, які зараз мають набути статусу заповідних. А все тому, що лісівники, на відміну від окремих керманичів краю, переймаються не показниками, а реальним станом лісів. Тому незрозуміло, чому масштабне розширення території природно-заповідного фонду Путильщини має неодмінно відбуватися за рахунок збільшення НПП «Черемоський» і зменшення лісфонду держлісгоспів, як того відверто вимагає виконавча влада – центральна і місцева. Це при тому, що путильський НПП не спромігся за десять років дати лад навіть 4 тисячам гектарам, хоча і мав для цього значний фінансовий ресурс з державного бюджету. Як і ніші НПП області, він не має жодних правовстановлюючих документів на землекористування. Неясним залишається ще одне важливе питання: а що, власне, буде робити парк з тими землями і лісами, як забезпечить їм, не маючи спеціалістів, належну охорону і догляд? Одне з основних завдань національних природних парків – займатися природознавчими науками. Але досі ніхто в області не бачив наукових доробків місцевих НПП. Чи проводять там взагалі наукову роботу і з яким коефіцієнтом корисної дії? Зазначимо принагідно, що навіть в управлінні екології ОДА, навіть вчені-екологи ЧНУ нічого не знають про наукову діяльність буковинських НПП, у тому числі «Вижницького» (директор М.П. Колотило) та «Хотинського» (директор А.Г. Доманчук). «Нам справді треба посилити контроль за діяльністю наших національних природних парків», – зазначив на нараді Мирослав Заячук. Виконавчій владі області ніщо не заважає це зробити, хоча НПП мають пряме підпорядкування Міністерству екології та природних ресурсів. Органи місцевої виконавчої влади навіть зобов’язані зі всією суворістю питати цих землекористувачів про їхню роботу, оскільки за Земельним Кодексом саме облдержадміністрації є розпорядниками земель лісогосподарського призначення від імені їх конституційного власника – народу України. «Підходити до створення нових об’єктів ПЗФ потрібно виважено, особливо у тих районах, де призначений до заповідання природний ресурс є основою соціально-економічного розвитку територіальних громад, а також всієї держави», – наголосив у своєму виступі на нараді начальник управління екології та природних ресурсів ОДА Микола Білоконь. До виваженості закликав учасників наради і голова Селятинської ОТГ Валерій Кузьмович Полянчук. «Гуцул не може без лісу. А ліс для нас споконвіків це важка робота, а вже потім туризм і рекреація, – сказав з трибуни наради Валерій Кузьмович. – Наші люди категорично проти передачі путильських лісів у руки національного парку і мають на те, повірте, вагомі причини. Окрім всього, парки звільнені від сплати земельного податку і офіційно не ведуть господарську діяльність. Бюджет нашої територіальної громади залишиться ні з чим, зменшаться надходження у бюджети інших рівнів. Ми не можемо розраховувати тільки на субвенції від держави. Це не по-господарські, і це нам, працьовитим горянам, не личить». Про ймовірні негативи розширення ПЗФ за рахунок вилучення кількох тисяч гектарів від лісгоспів району говорили у своїх виступах і лісівники – начальник ЧОУЛМГ Віктор Сахнюк і директор ДП «Путильське ЛГ» Петро Фрей. «Сьогодні лісова галузь наповнює бюджети, забезпечує робочі місця і гідну зарплату своїм працівникам. Лісогосподарські підприємства, у тому числі Путильщини, працюють на реальний розвиток свого краю, розвивають туризм, а також, що важливо забезпечують належний догляд і збереження природо-заповного фонду. У нас виділено 124 об’єкти ПЗФ загальною площею понад 78 тисяч гектарів, що становить 32% території держлісфонду та 75% від площі всього природно-заповідного фонду області. Це свідчить про те, що лісівники Буковини шанують ліси. Ми передамо наступним поколінням унікальні лісові об’єкти у їх первозданній красі», – зазначив Віктор Анатолійович Сахнюк.  «Ми зовсім не наполягаємо на передачі лісових земель НПП «Черемоський». Нам навіть краще співпрацювати з лісгоспами, – наголосив у своєму виступі представник Товариства захисту диких птахів О. І. Кисилюк. – Це, переконаний, буде конструктивна співпраця, оскільки ми зможемо залучити до виконання екологічних програм і проектів позабюджетні грантові кошти і разом з лісівниками їх освоїти з користю для природи Карпат і для людей цього славного краю». Учасники наради ухвалили низку рішень щодо створення нових об’єктів ПЗФ у Путильскому районі.