У цех вклали 2,5 мільйона гривень
Директор лісгоспу Петро Фрей добре розуміє, що в горах гуцул може вижити лише завдяки лісу та домашній живності. Іншої роботи тут немає, а на заробітки за кордон не кожен може податися. Тому створення нових робочих місць є навіть справою благодійною. Тим паче, що соціальна сфера багатьох сіл району фактично тримається на плечах держлісгоспу.
Відкриття нового деревообробного цеху стало приємною несподіванкою для багатьох.
... Добиратися до нього легко, всього якихось два кілометри від центральної дороги сполученням Усть-Путила-Путила. Перед нами чимала площа, гравійована, навкруги смерекові гори. Купи ділової деревини, у відкритому з одного боку приміщенні гудуть верстати. На другому поверсі монотонно рокоче пилорама, розвалюючи дерево на певного розміру дошки, які далі стають пиломатеріалами. Повітря наповнене запахом тирси, або, по-місцевому, пилиння. Готову продукцію робітники сортують в невеликі стропи чи бурти. Робота кипить.– Ще у 1997 році, тут, в урочищі «Бісків» була закладена одна розпилювальна рама, яка виготовляла продукцію для власних потреб тодішнього підприємства, – розповідає Петро ЧЕЧУЛ, старший майстер нинішнього деревообробного цеху № 2. – Та вже через три роки стали випускати продукцію для реалізації. Торік з ініціативи директора держлісгоспу Петра Фрея ми почали реконструкцію цього об’єкту. Протягом десяти місяців було значно розширено виробничий майданчик, цех, придбали відповідне обладнання як вітчизняного, так й імпортного виробництва. Зокрема пилораму Р-63А, багатопильний польсько-німецький верстат, торцувальний верстат, придбаний в Івано-Франківську. Тобто фактично відбулося будівництво цеху. Капіталовкладення становили до 2,5 мільйона гривень. Для лісгоспу це чималі кошти, але їх не пошкодували: з часом вони окупляться.
Продукцію продають до Румунії та Німеччини
За словами Петра Чечула, нині в деревообробному цеху, а повнокровно він запрацював в грудні минулого року, трудиться десять осіб. Працюють люди наразі в одну зміну. Переробляють 500-550 кубометрів деревини, яка надходить з лісосік Усть-Путильського та Яблунецького лісництв. Хоча це не межа, можна переробляти й до 700 кубометрів, але потрібно збільшувати колектив до двох змін. Це – ближня перспектива, як і придбання, і встановлення стрічкової пилорами.– Наша продукція – обрізний пиломатеріал, який відправляємо на експорт в Румунію й Німеччину, а необрізний реалізовуємо в Україні, – продовжує Петро Чечул. – Так, протягом травня експортували продукції на один мільйон 50 тисяч гривень, а вдома продали на 350 тисяч гривень без ПДВ. Середньомісячна зарплата у нас становить 11 тисяч гривень.
Завдяки зусиллям пана Петра, який свого часу закінчив Коломийський технікум механічної обробки деревини, а пізніше й історичний факультет Кам’янець-Подільського педінституту, й був підібраний колектив справжніх фахівців. Чечул у лісгоспі працює вже понад двадцять років.
– Скажімо, рамник Віктор Григоряк замолоду закінчив лісотехнічну школу в Надвірній Івано-Франківської області, за його плечима понад два десятки виробничого стажу, – каже він. – Це ж стосується і його колеги Олексія Чев’юка, верстатників Володимира Маковійчука, Олексія Германа, водія автонавантажувача Віктора Шейчука. Це справжні майстри деревообробки, які браку не випускають. Вони дотримуються технології, дбають про виробничу й трудову дисципліну, а до їхнього рівня підтягуються й молоді деревообробники. Маємо приміщення для заточки пил.Звісно, подбали ми й про належні побутові умови.Тут є побутова кімната з шафами для одягу, кухня, холодильник, мікрохвильова піч. Ще звели двоповерховий будиночок для гостей, робітники можуть помитися у лазні з парилкою.
Найцікавіше, каже Петро Чечул, що коли провели сюди воду й добряче нагріли її, то почули неприємний запах. Проби відвезли на дослідження в лабораторію до Чернівців. І були приємно здивовані результатами дослідження: вода виявилася цілющою, тобто сірковою.
За словами директора лісгоспу Петра Фрея, в перспективі планують облаштувати лінію зі зрощування бруса, адже така продукція має чималий попит на ринку. Це дасть можливість не лише заощаджувати, але й використовувати кожен наявний кубометр лісу. Зрештою, це одна з основних складових поглибленої переробки деревини.
– Розширення виробничих потужностей і створення належних умов праці є запорукою економічного зростання підприємств лісової галузі краю, – вважає Віктор САХНЮК, начальника Чернівецького обласного управління лісомисливського господарства. Бачимо це на прикладі путильчан. Це взірець для наслідування для кожного лісгоспу, й сподіваюся, що в перспективі так і буде.
