- Ми просили очільників сіл та громад не перевищувати земельну ставку за 0,1 %, як це зробили окремі громади Буковини. А, приміром, Селятинська ОТГ встановила 0,75 %, - розповідає директор ДП «Путильський лісгосп» Петро Фрей. – Якщо вдатися до підрахунків, то при ставці 1 % нам доведеться сплатити додаткових 12 млн. грн. за рік. Для громад та сіл це був би гарний прибуток. Для підприємства – це означало б повний крах. Адже за 2017 рік наш чистий дохід становив 1,5 млн. грн, а як заробити решта додаткових коштів?
Заробити за рахунок іноземних покупців лісоматеріалів не вдасться. Бо, за словами лісівника, попит на деревину значно знизився. На аукціонних торгах пиловник вже перевищив 2000 грн за кубометр. Підприємці також неохоче скуповують ліс, бо немає потенційних споживачів та ринків збуту. А після переробки, вартість деревини стає ще більшою.
- Нашим головним експортером на Азіатському ринку довгий час була Туреччина. Наразі ми не співпрацюємо. На Європейському ринку наш ліс купує Румунія, яка в свою чергу закидає нас листами з вимогою знизити ціни на товар. Це в той час, коли в країні зросли тарифи на газ, паливно-мастильні матеріали, що потягнуло за собою збільшення виробничих витрат, - розповідає Петро Фрей.
Якщо громади не переглянуть податкові ставки на землю, то керівник лісгоспу вбачає, що єдиним джерелом додатковихнадходжень стане соціальна сфера.
- Якщо зараз кубометр дров підприємство продає по 250-270 грн, то через додаткове податкове навантаження, ціна може сягнути 750 грн. Втричі подорожчає і будівельний ліс (нинішня його вартість – 1100-1140 грн). Ось уявіть: школи заготовляють від 200 до 500 кубометрів дров на осінньо-зимовий період і, зазвичай, просять в нас розстрочку до грудня, бо бракує коштів. А в нас ще є садки, заклади медицини, пошти, пенсіонери, молоді сім’ї, яким також тяжко платити за дрова.
Та як знайти золоту середину? Законодавець частково врегулював це питання, встановивши мінімальну та максимальну ставки на землю. І саме очільники й депутати громад та сіл несуть відповідальність за якість життя своїх жителів. Варто знайти адекватне рішення і встановити об’єктивні та посильні ставки оподаткування, щоб боляче не вдаряти ні по людях, ні по лісовому господарству, яке є головним платником податків рацону, роботодавцем для багатьох селян, меценатом.
Якщо ж лісова галузь не витримає податкового навантаження, то наступним кроком, після підняття цін для населення, може стати звільнення робітників, ліквідація лісництв, виробничих підрозділів, які є у кожному селі, а далі знищення державного лісового господарства України та поступової приватизації зеленого багатства краю.
- Вже три роки лісівники та профспілки ведуть боротьбу проти створення Концепції приватизації лісів, яку стрімко нав’язують чиновники зі столиці. Нині хтось подумав, навіщо бити в лоба – підійдемо з іншого боку. Зробимо все їхніми ж руками. Податкова кабала і призведе до поступової денаціоналізації лісової промисловості. Якщо приватні ліси в Європі жорстко охороняються законами, то в Прибалтиці замість сосни і ялини зараз ростуть такі малоцінні породи, як береза, вільха, верба, -доводить власну думку директор підприємства.
