Міжнародна діяльність

З метою приведення лісового господарства ДП "Путильське  ЛГ" у відповідність до міжнародних стандартів, вдосконалення існуючої системи управління лісовим господарством, створення кращих можливостей для продажу лісової продукції, за ініціативи лісомисливгоспу, незалежною аудиторською компанією "SGS QUALIFOR" в 2013року було проведено основний аудит сертифікаціі лісів, оцінку відповідності ведення лісового господарства в лісах підприємства критеріям та принципамFSC^® (Лісової наглядової Ради).

На даний час ДП "Путильське ЛГ" отримано сертифікат відповідності критеріям та принципам FSC^®.

Сертифікація (вручення свідоцтва) – це незалежна оцінка діяльності організації за погодженими міжнародними стандартами. Вимоги стандарту FSC^® стосуються екологічного, соціального та економічного впливів лісового контролю. Відповідність вимогам оцінюється сертифікаційними органами. "SGS QUALIFOR" є сертифікаційним органом, який має акредитацію FSC^®. Це означає, що продукція взята з лісів, сертифікованих "SGS QUALIFOR" може мати торгівельний знак FSC^®.

"Принципи та критерії FSC™" застосовуються відповідно до національних і міжнародних законодавчих та нормативних актів. Вимоги стандартів FSC^® покликані не відмінювати, а скоріше доповнювати правила та ініціативи з ведення лісового господарства, забезпечивши відповідальне лісокористування в усьому світі.

• • удосконалення ведення лісового господарства;
• • включення усіх витрат, пов’язаних з ведення лісового господарства, у ціну лісової продукції.
• • сприяння найбільш повному й ефективному використанню лісових ресурсів;
• • зниження збитків і втрат;
• • недопущення надмірного лісокористування.

• • незалежна гарантія для клієнтів-покупців, посередників та інвесторів щодо контролю за якістю лісової продукції;
• • вихід на ринки держав, які використовують виключно деревну продукцію з сертифікованих лісів;
• • демонстрація запровадження найкращої практики в управлінні лісовим господарством.

 

Під час проведення аудиту ведення лісового господарства, як основного, так і наглядових буде підтверджено, що існуюча система управління лісгоспі в цілому забезпечить хороше збереження, використання та відтворення лісових ресурсів.

Збереження особливо цінних лісів — дев’ятий принцип ведення лісового господарства в Україні за схемою Лісової Опікунської Ради (Р8С). Ведення лісового господарства в особливо цінних для збереження лісах має сприяти підтримці або поліпшенню відповідних характеристик цих лісів. Прийняття рішення стосовно особливо цінних для збереження лісів планується з особливою обережністю, прискіпливо, враховуючи всі можливі наслідки.

1.1. Поняття про особливо цінні для збереження ліси (ОЦЗЛ)

Будь-який ліс має певну екологічну та соціальну цінність. Така цінність може полягати в наявності рідкісних видів, угруповань та біотопів, місць рекреації, або природних ресурсів, які використовуються місцевим населенням тощо. Там, де визнано, що така цінність має особливе значення або є критично важливою, ліс можна визнати особливо цінним для збереження (ОЦЗЛ).

Концепцію «особливо цінних для збереження лісів» (ОЦЗЛ) розроблено Лісовою Наглядовою Радою (ЛНР FSC, Forest Stewardship Counsil) для використання в сертифікації ведення лісового господарства і вперше опубліковано у 1999 році.

Особливо цінні для збереження ліси - ліси, що мають одну чи більше таких ознак:

• - лісові території, які містять важливі на глобальному, національному або регіональному рівнях: осередки біорізноманіття та/або великі лісові ландшафти, розташовані в межах одиниці господарювання або містять кілька таких одиниць, де життєздатним популяціям більшості, якщо не всіх аборигенних видів, властиві природні характеристики структури, поширення та чисельності;
• - лісові території, що містять рідкісні екосистеми та екосистеми під загрозою зникнення, або входять до складу таких екосистем;
• - лісові території, які забезпечують основні природно-захисні функції;
• - лісові території, що є визначальними для задоволення основних потреб та/або для традиційної культурноїідентичності місцевих громад.

Базовою ідеєю концепції ОЦЗЛ є виявлення особливої цінності для збереження (ОЦЗ): це така цінність, що є особливо важливою і потребує охорони та сталого використання. Особливо цінними для збереження є ліси, де виявлено такі цінності, або, більш точно, лісова територія, що потребує відповідного господарювання з метою підтримання або посилення виявлених особливих цінностей. Тому виявлення таких територій є найважливішим першим кроком у розробці для них відповідного режиму господарювання.

Прикладами особливо цінних для збереження лісів є:

• - ліс, що захищає водне джерело, що є єдиним у постачанні питної води для певної громади;
• - невелика лісова територія, у межах якої наявна певна рідкісна екосистема або (та) група рідкісних видів;
• - ліс, в якому розташована важлива археологічна пам’ятка;
• - ділянка лісу (виділ, квартал, урочище), якщо вона є природним осередком видів, існування яких під загрозою;
• - праліс, або ліс, якому властиві ознаки пралісу.

Не обов’язково, щоб ОЦЗЛ відповідав адміністративним чи лісогосподарським межам, він може складатися із одиниць ландшафту (урочище, лісова дача, водозбір тощо), частин його, або одного чи декількох виділів або кварталів.

Особлива цінність лісів може зростати або ж зменшуватися з часом відповідно до змін землекористування, господарчої діяльності тощо. Для того, щоб визначити, чи становлять ліси особливу цінність, яка має зберігатися (ОЦЗ), необхідно провадити відповідний моніторинг. Перевірка відповідності лісової ділянки критеріям ОЦЗЛ здійснюється раз на 5 років та після проведення будь-яких господарчих заходів на цих ділянках.

1.2. Характеристика категорій особливо цінних для збереження лісів

Відповідно до базового принципу 9 ЛНР, працівники лісового господарства повинні зберігати або посилювати відповідні ознаки чи властивості таких лісів, а також регулярно провадити моніторинг їхнього стану. Особливо цінними для збереження є ліси, в яких критично важливе значення мають одна або кілька таких ознак чи властивостей:

Характеристика категорій особливо цінних для збереження лісів. Визначення категорій особливо цінних для збереження лісів

Категорії	Характеристика(згідно принципів та критеріїв ЛНР)
Категорія 1	Лісові території, на яких виявлено осередки біорізноманіття (наприклад, рідкісні види, ендеміки тощо), важливі на глобальному, національному або регіональному рівнях.
Категорія 2	Великі лісові ландшафти, значущі на глобальному, національному або регіональному рівнях, де життєздатним популяціям більшості, якщо не всіх аборигенних видів, властиві природні характеристики структури, поширення та чисельності. Такі ландшафти можуть бути розташовані в межах одиниці господарювання або містити кілька таких одиниць.
Категорія 3	Лісові території, що містять рідкісні екосистеми та екосистеми під загрозою зникнення,або входять до складу таких екосистем.
Категорія 4	Лісові території, що забезпечують основні природно-захисні функції в критичних ситуаціях (захист водозборів, попередження ерозії, тощо).
Категорія 5	Лісові території, що є визначальними для задоволення основних потреб місцевих громад (наприклад, засоби для існування, забезпечення здорового довкілля тощо).
Категорія 6	Лісові території, що є визначальними для традиційної культурної ідентичності місцевих громад (мають для них важливе культурне, екологічне, економічне або релігійне значення).

Кожна із 6 категорій особливо цінних для збереження лісів характеризується певними ознаками щодо виділення лісів, їх збереження та охорони.

Категорія 1: Лісові території, що є важливими осередками біорізноманіття на глобальному, національному або регіональному рівнях

Ця категорія включає території, на яких концентрація, у т.ч сезонна, видів, указаних у Додатках 3-7 посібника «Особливо цінні для збереження ліси: визначення та господарювання» сягає або перевищує відповідні порогові значення, а також території “Державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Будь-який ліс, у якому є види, ідентифіковані як ОЦЗ, або місця, що є ключовими для тривалого виживання таких видів, буде мати статус ОЦЗЛ. Сюди зараховують також ліси із багатьма видами, що перебувають під загрозою знищення або такими, що вимирають, або з рідкісними ендемічними видами або належать до «гарячих» точок біорізноманіття. В окремих випадках, це можуть бути навіть поодинокі види, що вважаються достатньо важливими для того, щоб лісова територія мала статус ОЦЗ.

Втім, є багато лісів, які, незважаючи на наявність рідкісних видів, не матимуть статусу ОЦЗЛ, тому що концентрації цих видів не перевищують відповідних порогових значень. У таких лісах слід вести господарство згідно з чинною нормативною базою, оскільки вони не є ОЦЗЛ.

Оскільки є кілька шляхів ідентифікації цінностей, пов’язаних із біорізноманіттям, ця категорія складається із трьох під-категорій:

*ОЦЗ 1.1. Природо-заповідні території;
*ОЦЗ 1.2. Види, що перебувають під загрозою знищення, вимирають та ендемічні види;
*ОЦЗ 1.3. Ключові місця тимчасової концентрації тварин.

Категорія 1: Лісові території, що є важливими осередками біорізноманіття на глобальному, національному або регіональному рівнях

Ця категорія включає території, на яких концентрація, у т.ч сезонна, видів, указаних у Додатках 3-7 посібника «Особливо цінні для збереження ліси: визначення та господарювання» сягає або перевищує відповідні порогові значення, а також території “Державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Будь-який ліс, у якому є види, ідентифіковані як ОЦЗ, або місця, що є ключовими для тривалого виживання таких видів, буде мати статус ОЦЗЛ. Сюди зараховують також ліси із багатьма видами, що перебувають під загрозою знищення або такими, що вимирають, або з рідкісними ендемічними видами або належать до «гарячих» точок біорізноманіття. В окремих випадках, це можуть бути навіть поодинокі види, що вважаються достатньо важливими для того, щоб лісова територія мала статус ОЦЗ.

Втім, є багато лісів, які, незважаючи на наявність рідкісних видів, не матимуть статусу ОЦЗЛ, тому що концентрації цих видів не перевищують відповідних порогових значень. У таких лісах слід вести господарство згідно з чинною нормативною базою, оскільки вони не є ОЦЗЛ.

Оскільки є кілька шляхів ідентифікації цінностей, пов’язаних із біорізноманіттям, ця категорія складається із трьох під-категорій:

* ОЦЗ 1.1. Природо-заповідні території;
* ОЦЗ 1.2. Види, що перебувають під загрозою знищення, вимирають та ендемічні види;
* ОЦЗ 1.3. Ключові місця тимчасової концентрації тварин.

Категорія 2: Великі лісові ландшафти, що є значущими на світовому, національному або регіональному рівнях

До лісів категорії ОЦЗ 2 належатимуть великі лісові масиви з особливим наявним рівнем видового,популяційного, та екосистемного (ландшафтного, біотопного) різноманіття, що мають ландшафтне значення для його збереження на глобальному, національному або регіональному рівнях та розташовані на землях лісового фонду. Вони можуть бути розташовані в межах одиниць господарювання або містять кілька таких одиниць, де життєздатні популяції більшості, якщо не всіх аборигенних видів, мають природну (або наближену до неї) структуру розповсюдження та чисельності. До цієї категорії ОЦЗЛ також доцільно включати ліси, що є середовищем існування субпопуляцій видів з дуже широким ареалом (наприклад, ведмідь, вовк, олень) навіть незважаючи на те, що субпопуляції не можуть самі по собі бути життєздатними протягом тривалого часу.

Також сюди включають ліси, в яких на екологічні процеси й функціонування екосистем (наприклад, природні режими збурень, хід лісових сукцесій, розподіл, чисельність і співвідношення видів цілком або відносно не порушені антропогенним впливом і практично не зазнають його в сучасний період). Ліси цієї категорії можуть займати великі площі й бути менш зміненими діяльністю людини, ніж інші ліси регіону загалом.

Місця, де лісові екосистеми утворюють природним шляхом мозаїку ландшафтного рівня з іншими типами рослинності і де багато видів використовують для свого існування як лісові, так і нелісові екотопи[1], тобто там, де цінність стосується всієї мозаїки природної рослинності, а не лише лісової, теж відносять до категорії ОЦЗ 2.
Ліс, який розглядається на відповідність до ОЦЗ 2, не обов’язково має обмежуватися конкретною адміністративною чи виробничою одиницею (наприклад, адміністративним районом, лісогосподарським підприємством чи його підрозділом) через те, що у кількох суміжних адміністративних чи виробничих одиницях разом може перебувати значний великий ліс ландшафтного рівня. Окрема лісогосподарська одиниця може бути ОЦЗЛ згідно ОЦЗ 2, якщо вона цілком є значним великим лісом ландшафтного рівня або його частиною.

Категорія 3: Лісові території, що містять зникаючі, рідкісні та вразливі біотопи

Ця категорія лісів призначена для збереження рідкісних, вразливих і зникаючих лісових біотопів (оселищ).

В Україні інвентаризація біотопів тільки нещодавно розпочалася, проте активно розвивається. Це пов’язано із необхідністю охорони біорізноманіття на ценотичному (екосистемному) рівні, для чого потрібно проведення класифікації екосистем та виділення рідкісних біотопів. Необхідні базові дані для цього є: велика кількість польових геоботанічних матеріалів, а також близькість трактування біотопів до типів фітоценозів, а також типів рослинності та типів лісу.

Деякі біотопи (оселища) є рідкісними внаслідок дії комплексу природних факторів, коли кліматичні або геологічні чи едафічні умови, необхідні для їх існування, мають обмежене поширення. Інші біотопи стали рідкісними внаслідок діяльності людини, зокрема, таку, як переведення окремих лісових екосистем у сільськогосподарський або інші види землекористування. Частіше за всіх саме ці біотопи опиняються під загрозою знищення.

До цього типу ОЦЗ включаються:

1. Зникаючі, рідкісні, вразливі біотопи, навіть якщо вони частково порушені;
2. Комплекси вище наведених лісових біотопів із іншими типами біотопів;
3. Природні лісові біотопи із старо-віковими деревостанами.

Природні лісові біотопи, що є характерними для регіону, але не є рідкісними, вразливими або такими, що перебувають під загрозою зникнення, не мають старо-вікових деревостанів, не можуть належати до ОЦЗЛ цього типу.

Категорія 4: Лісові території, що викопують основні природні функції в критичних ситуаціях

Ліси можуть бути визнаними як такі, що виконують основні природні функції в критичних ситуаціях, коли захисні функції визнано основними для них. Водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції тоді стають особливою цінністю. Господарювання в ОЦЗЛ 4 повинно найкращим чином сприяти виконанню ними цих цільових функцій і не повинно спричинити деградацію інших цінностей лісу та лісових екосистем в цілому.

До категорії особливо цінних для збереження лісів, що виконують основні природні функції в критичних ситуаціях (ОЦЗЛ 4), належать: захисні ліси, ліси у межах поясів зон санітарної охорони водних об’єктів та особливо захисні лісові ділянки згідно з Лісовим кодексом (2006) та „Порядком поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок”(2007). Метою ведення лісового господарства в захисних лісах є забезпечення ефективного виконання ними середовищезахисних функцій.

Ліси, в яких потенційно наявні ОЦЗ 4:

1. Ліси, які є ключовими для захисту водозборів і водних об’єктів;
2. Ліси, які є ключовими для захисту джерел питної води;
3. Ліси, ключові для захисту від ерозії (протиерозійні ліси);
4. Ліси, ключові для захисту сільськогосподарських угідь;
5. Ліси, ключові для захисту інженерних комунікацій;
6. Ліси, що є перешкодами для поширення пожеж;
7. Ліси навколо карстових утворень та інших типів природних підземних порожнин.

Категорія 5: Лісові території необхідні для забезпечення основних потреб місцевих громад

Ліси, деревні та не деревні продукти котрих місцеві жителі використовують, задовольняючи свої основні потреби, можуть бути визнаними як такі, що мають особливу для збереження цінність соціального типу. Такою цінністю можуть бути їжа, питна вода, будівельні матеріали чи сировина для ремесел, паливо тощо, а також суттєвий та .незамінний дохід, який місцеві громади отримують, використовуючи лісові ресурси.

Втім, у ОЦЗЛ 5 забороняється надмірне та виснажливе використання лісових ресурсів, навіть якщо громади в даний час економічно залежать від лісу. Забороняється також інтенсивне ведення промислів (мисливство, рибальство, бортництво тощо), якщо це може спричинити виснаження інших лісових ресурсів та деградацію лісових екосистем в цілому.

Статус ОЦЗЛ 5 не можуть отримати:

1. Ліси, ресурси котрих є корисними для місцевого населення, але не є основними (наприклад,вони займають невелику частку (до 20%) в задоволенні основних потреб місцевих громад);
2. Ліси, ресурсам котрих у громаді є повноцінний замінник чи альтернативне джерело
(наприклад, альтернативою дровам є природний газ, а гірській річці - артезіанська
свердловина);
3. Ліси, інтенсивне використання ресурсів яких загрожує збереженню інших цінностей лісу
(наприклад, заготівля лікарських рослин, котрі є рідкісними видами для даної території, може стати загрозою для цих видів і причиною їх зникнення. Це ж стосується полювання рідкісних та мисливських тварин та браконьєрства).
4. Ліси, ресурси яких використовуються місцевим населенням з метою рекреації, мисливства, любительського збирання грибів, використання мінеральних джерел, спортивного рибальства тощо.

Ліси, в котрих потенційно є ОЦЗ 5:

1. Ліси, в яких є основне або єдине джерело, звідки місцева громада отримує питну воду;
2. Ліси, в яких є основне або єдине джерело, звідки місцева громада отримує воду для побутових потреб (прання, поїння худоби тощо);
3. Ліси, які є основним або єдиним місцем зростання грибів, ягід тощо, які місцеве населення
збирає для власних потреб або продажу з метою отримання доходу, котрий є основним джерелом задоволення потреб членів громади;
4. Ліси, які є основним або єдиним доступним для громади джерелом палива.

Соціальна цінність лісів може зростати або ж зменшуватися з плином часу відповідно до змін у потребах місцевих громад: наприклад, розвиток місцевої інфраструктури та зростання добробуту громадян може послабити їхню залежність від лісових ресурсів. У цьому випадку лісові ресурси, які раніше були єдиним джерелом для задоволення їхніх основних потреб, стануть незначущими у веденні їхнього господарства. І навпаки. Для того, щоби визначити, чи становлять ліси соціальну цінність, варту збереження (ОЦЗ 5), необхідно з’ясувати, чи є потреба, яку місцеве населення задовольняє продуктами з лісу, для нього основною.
Категорія 6: Лісові території, необхідні для збереження традиційної культурної автентичності місцевих громад
Ліси не лише забезпечують існування та виживання місцевого населення. Вони також відіграють ключову роль у збереженні культурної та релігійної самобутності місцевих громад та соціальних груп, становлять історичну, культурну, релігійну та традиційну цінність.

Згідно з вимогами лісової сертифікації за схемою Р8С, до лісів або окремих лісових ділянок, у котрих потенційно наявні ОЦЗ 6, належать:

1. Ліси, в котрих є місця (зони, осередки), пов’язані з релігійними цінностями та традиціями (наприклад, місця поклоніння та справляння культу, зокрема, місця Богоявлення у християн, святі джерела, іудейські, мусульманські та караїмські святині, язичницькі капища та інше), монастирські землі та штучні культові підземелля, зокрема печери святих, катакомби, каплиці, цвинтарі, захоронення, місцевості, де тривалий час проживають у добровільній ізоляції культурно-релігійні групи (наприклад, монахи, старообрядці, тощо);
2. Ліси, на території котрих розташовані об’єкти історичного минулого, об’єкти котрі викликають відповідні історичні асоціації та об’єкти, з котрими пов’язані давні історії чи пов’язані з певною етнічною групою (археологічні пам’ятки, статуї, мегаліти, городища, місця боїв, місця масових розстрілів, місця концтаборів, партизанських таборів, замки, палаци, фортифікаційні споруди чи їх руїни, фольклорна специфіка - перекази, легенди - те, що сприяє масовому туризму та, відповідно, виходу регіону з депресивного стану, місцевості описані класиками мистецтва та літератури - ліси, описані у творах відомих літераторів, партизанські ліси, місця з криївками УПА, Довбушеві скелі, скелі кохання);
3. Ліси, чиї ресурси використовуються громадою традиційно завдяки естетичній або дозвільно - рекреаційній цінності цих лісів (місця проведення фестивалів, ярмарків, свят, лісових шкіл тощо);
4. Ліси, в котрих побутують етнографічні назви об’єктів та місцевостей, що пов’язані з культурними та культурно-побутовими особливостями життєдіяльності конкретної громади (Свята гора, Чорний ліс), а також ліси, пов’язані з фольклорною спадщиною (перекази, легенди, місцевості, описані класиками мистецтва та літератури).

Для того щоб з’ясувати, чи має ліс особливу або ключову цінність для традиційної, релігійної та культурної ідентичності місцевих громад, потрібно чітко визначитися, що означатиме «ключовий» у різних соціальних контекстах України.

Ключову цінність для традиційно-історичної, релігійної або культурної ідентичності (самобутності) певних груп населення, представляють ліси, існування яких істотно впливає на традиційний спосіб життя та поведінку членів конкретної громади, мають особливе релігійне, культурне, естетичне та історичне значення. Існування цих ділянок є невід’ємною частиною місцевої культури та історії.

Такими цінностями можуть бути:

1. Унікальність та незамінна культурна цінність лісової території для місцевого населення (наприклад, місця, де здійснюється естетична та дозвільно естетична діяльність - лісові школи, туризм, мистецькі заходи та традиційні фестивалі, ярмарки, зустрічі, свята);
2. Релігійна цінність лісової території для місцевого населення (наприклад, місця релігійного паломництва, а також місцевості добровільної ізоляції - напр., монахів, старообрядців – якщо це не суперечить Критерію 1.5 ЛНР);
3. Традиційно-історична цінність для мешканців громади (наприклад, хрести, статуї, мегаліти, городища, замки).
Індикатором, який свідчить про ключове культурно-релігійне значення лісу для громади є: зміна у традиційній місцевій культурі та поведінці представників місцевих громад у випадку змін на лісовій території (наприклад: ослаблення, згасання та втрата традицій, пов’язаних з місцями поклоніння та справляння релігійного культу).

Індикатором, який свідчить про ключове культурне значення лісу для громади є: зменшення кількості та відвідувачів культурних заходів та заходів дозвільно-рекреаційної діяльності (наприклад, фестивалів, ярмарків, зустрічей, свят, шкільних, туристичних, митецьких заходів).

Індикатором, який свідчить про ключове традиційно-історичне значення лісу для громади є: погіршення стану історичних об’єктів (об’єкти, що є свідченням військово-визвольної боротьби - криївки УПА, військовими діями - лінія Арпада, історичні пам’ятки, замки, городища тощо).

1.3. Вимоги ЛНР щодо ОЦЗЛ

Згідно з Принципом 9 Принципів і Критеріїв ЛНР (Р8С), від працівників лісового господарства вимагається:

• виявляти особливі цінності для збереження (ОЦЗ), що трапляються в лісах в межах окремих одиниць господарювання;
• господарювати в них з метою збереження або підвищення встановлених цінностей;
• відстежувати стан встановлених цінностей та результати господарювання.

При сертифікації за схемою ЛНР (Р8С) встановлено чотири вимоги (критерії) до Принципу 9 «Збереження особливо цінних лісів», які охоплюють ідентифікацію, консультації, планування ведення господарства та моніторинг ОЦЗЛ.

Принцип 9 Збереження особливо цінних лісів.

Ведення лісового господарства в особливо цінних для збереження лісах повинно сприяти підтримці або покращенню відповідних характеристик цих лісів. Прийняття рішення стосовно лісів, які мають високу природоохоронну цінність, повинно плануватися з особливою обережністю, прискіпливо враховуючи усі можливі наслідки.

9.1. Дослідження на предмет наявності ознак особливо цінних для збереження лісів повинні проводитися відповідно до масштабу й інтенсивності ведення лісового господарства.

Метою цього критерію є забезпечення виявлення будь яких особливих або ключових цінностей (тобто ОЦЗ), наявних в межах лісогосподарської одиниці. Виявлені ліси, цінність (тобто ОЦЗ) яких слід зберігати та підвищувати, слід нанести на окрему карту.

9.2 У рамках консультативної частини сертифікаційного процесу, особлива увага повинна приділятися відповідним ознакам цих лісів і можливості їхньої підтримки надалі.

Цей критерій вимагає від спеціалістів лісового господарства консультацій із зацікавленими сторонами (науковцями, НУ О, місцевими та релігійними громадами, представниками влади, бізнесу, тощо) щодо виявлення ознак і виділення особливо цінних для збереження лісів та щодо визначення заходів з їх збереження.

9.3 План лісогосподарських заходів повинен включати заходи щодо підтримки або поліпшення відповідних цінних ознак таких лісів. Такі заходи варто планувати з особливою обережністю, ретельно, з огляду на можливі наслідки. Ці заходи повинні бути перераховані в короткому плані лісогосподарських заходів, доступному для громадськості.

Цей критерій уточнює загальну мету ведення господарства в ОЦЗЛ - збереження або збільшення ОЦЗ, а також забезпечує зацікавлені сторони інформацією щодо запропонованого режиму господарювання в ОЦЗЛ.

9.4 Для оцінки ефективності заходів, спрямованих на підтримку чи поліпшення ознак особливо цінних для збереження лісів повинен проводитися щорічний моніторинг.

Моніторинг складається з двох частин:
- щорічне визначення стану особливо цінних для збереження лісів;
- оцінка ефективності поведених в цих лісах лісогосподарських заходів.

Треба особливо наголосити, що визнання лісу ( або цого частини) ОЦЗЛ зовсім не означає автоматичного припинення господарських заходів, навіть таких, як рубки головного користування. Проте, це означає, що господарська діяльність має плануватися і виконуватися таким чином, щоб гарантувати збереження або примноження цих цінностей.

2.1. Схема і підходи до виявлення ОЦЗ та виділення ОЦЗЛ

Виявлення ОЦЗ у межах лісової території здійснено у два етапи.

Першим етапом була попередня оцінка, яка відразу виключила усі ті лісові території, які очевидно не мають ОЦЗ, та визначила ліси, які потенційно їх мають.

Попередня оцінка проведена працівниками ДП «Путильського лісового господарство» шляхом аналізу наявної інформації (в т.ч. матеріалів лісовпорядкування, картографічних матеріалів, зокрема планів насаджень) щодо лісових територій. Попередній аналіз не вимагав використання складних даних або спеціальних досліджень.

Другим етапом є повна оцінка. Ця оцінка здійснена для лісових територій, що потенційно мають ОЦЗ, зметою чіткого встановлення на них однієї чи кількох ОЦЗ. На цьому етапі ідентифікація ОЦЗ відбувається за фактом перевищення відповідного порогового значення. Порогові значення, залежно від категорій, виражаються кількістю рідкісних видів, мінімальним розміром території, ступенем важливості функцій лісу, тощо.

Там, де попередня оцінка визначила, що ОЦЗ є потенційно наявними, працівниками ДП «Путильське  лісове господарство» проведено повну оцінку на предмет наявності чи відсутності ОЦЗ. Процес повної оцінки потребував певних зусиль і витрат для проведення додаткових досліджень, а також залучення експертів Національного лісотехнічного університету України із питань  лісівництва, екології, зоології,  та інших галузей наук та консультацій із місцевим населенням. Ці заходи здійснено упродовж 2012-2015 рр.

2.2. Визначення особливо цінних для збереження лісів і залучення зацікавлених сторін до процесу їх збереження і охорони

Працівниками ДП «Путильське  лісове господарство» разом з експертами Національного лісотехнічного університету України здійснено оцінку особливо цінних для збереження лісів на території всіх лісництв підприємства шляхом дво-етапного попереднього їх виділення та ідентифікації ділянок при натурному обстеженні.

Здійснено опис кожної категорії ОЦЗ та її означення, наведено загальну характеристику лісів та пояснено їх важливість.

Всі ділянки особливо цінних для збереження лісів нанесено на карти лісових насаджень лісництв у масштабі 1 : 25 000. У майбутньому, коли будуть виготовлені електронні карти лісництв за допомогою ГІС- технологій, характеристики ділянок будуть занесені в електронну базу даних і виділені на електронних картах.

Проведено роз’яснювальну роботу серед місцевих верств населення ( у школах, шкільних лісництв на зібраннях громад) щодо необхідності збереження цих лісів із залучення громад до їх охорони. У результаті проведених дискусій список особливо цінних для збереження лісів з їх характеристик представлений громадам, заручено їх підтримка, і таким чином громадськість залучено до процесу збереження лісів.

При цьому наголошено, що процес сертифікації лісів і збереження лісів є постійно діючим процесом за участю як фахівців, так і всіх зацікавлених сторін.

2.3. Структура лісів і природно – заповідного фонду підприємства

При відборі ділянок до категорій ділянок особливо цінних для збереження лісів (п.9 сертифікації лісів за принципами FSC) було враховано структуру лісів ДП «Путильське ЛГ» і їх функціональну роль.

Загальна площа лісів ДП «Путильське ЛГ» на 01.01.2016р. складає 41280 га в.т.ч. вкрита лісовою рослинністю – 36678,5га.

1. Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення 14738,7га – 40%

№ п/п	Найменування	Заповідні об’єкти				ВСЬОГО
		Загальнодержавного значення		Місцевого значення
		Кількість	площа	Кількість	площа	Кількість	площа
1.	Природні заповідники
2.	Біосферні заповідники
3.	Національні природні парки	1	4699,0
4.	Ботанічні сади
5.	Дендрологічні пакти
6.	Регіональні ландшафні парки			1	13954,9	1	13954,9
7.	Зоологічні парки
8.	Заказники – Всього			2	2006,0	2	2006,0
	В тому числі:
	А) ландшафтні
	Б) лісові			1	470,0	1	470,0
	В) ботанічні
	Г) загально зоологічні			1	1536,0	1	1536,0
	Д) орнітологічні
	Е) ентомологічні
	Ж) іхтіологічні
	З) гідрологічні
	І) загально геологічні
	К) палеонтологічні
	Л) карстовосаелеологічні
9.	Пам’ятки природи – всього			6	36,8	6	36,8
	В тому числі:
	А) комплексні
	Б) ботанічні			4	33,8	4	33,8
	В) зоологічні
	Г) гідрологічні			3	4,0	3	4,0
	Д) геологічні
10.	Парки – пам’ятки садово – паркового мистецтва
11.	Заповідні урочища			2	276,0	2	276,0
	РАЗОМ:		4699,0		14738,7		14738,7

2. Рекреаційно – оздоровчі ліси – 492,0 – 1,2%.

- Ліси в межах міст, селищ та інших населених пунктів – 5,5 га.
- Лісогосподарська частина лісів зелених зон 441,0 га.
- Рекреаційно – оздоровчі ліси поза межами зелених зон – 45,5 га

3. Захисні ліси – 3642,2 – 8,8%

- Ліси уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів – 3542,2 га.

4. Експлутаційні ліси  - 17332,3 -42%

- Експлутаційні ліси  - 17332,3 -42%

Національний природний парк «Черемоський», з них без вилучення із держлісфонду 4699,0 га.

Перкалабське лісництво – кв.1-50 площею 4699,0 га.

2.4. Особливо цінні для збереження ліси і їх характеристика

Категорія 1: Лісові території, що є важливими осередками біорізноманіття на глобальному, національному або регіональному рівнях.

До цієї категорії увійшли території “Державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду”, а також ліси з з рідкісними ендемічними видами, а також ліси, у яких зосереджені популяції видів, що перебувають під загрозою знищення, вимирають (тобто види, що відносяться до категорій “зникаючі”,“рідкісні” та “вразливі” згідно “Положення про Червону книгу України (1992).

На 11.12.2009 р. на території Путильського лісгоспу, згідно Указу Призидента України за №1043/2009р. створено НПП «Черемоський» на базі Перкалабського лісництва.

Лісництво	Загальна площа, га	Площа об’єктів ПЗФ, га.	Площа ОЦЗЛ, га.
Усть- Путильське	5356,3	690,0	502,5
Путильське	3739,2	1305,0	-
Сергіївське	4180,9	1054,0	687,9
Плосківське	4234,0	2174,0	470
Селятинське	5381,1	1557,0	626,1
Шепітське	3786,4	2943,0	4,8
Черемошське	4929,6	2776,0	2,5
Перкалабське	4699,0	-	285,0
Яблуницьке	4974,0	1455,9	25,0
ВСЬОГО:	41280,0	13954,9	2603,8

На території лісгоспу виявлено цілий ряд ділянок та масивів, які за своїм призначенням мали б слугувати ядрами для утворення Заповідних територій. До них входять, перш за все, лісові ділянки вздовж берегів рік та водоймищ, лісогосподарські частини лісів зелених зон.

3.1. Загальні положення

Планування та проведення господарських заходів в особливо цінних для збереження лісах здійснюються згідно з чинною законодавчо-нормативною базою ведення лісового господарства в Україні.

Основним завданням, що вирішується під час планування та проведення господарських заходів в особливо цінних для збереження лісах є охорона, підтримання та поліпшення екологічних і соціальних цінностей, визначених вище, та запобігання можливим негативним змінам у цих лісах.

Встановлюються певні обмеження на проведення господарських заходів, які виконуються за умови, що їх проведення не призведе до негативних чи незворотних змін стану особливо цінних для збереження лісів. Забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану довкілля та зниження встановленої цінності цих територій.

Доцільність проведення будь-яких господарських заходів, їх обсяги, черговість і повторюваність визначені на основі матеріалів базового та безперервного лісовпорядкування, наукових рекомендацій, лімітів на використання природних ресурсів на території НПП «Черемошський» та із повідомленням зацікавлених сторін.

Особливостями проведення лісогосподарських заходів в особливо цінних для збереження лісах ДП«Путильське ЛГ» є:

1. Поступовий перехід на систему наближеного до природи лісівництва. Наближене до природи лісівництво - система організації і ведення лісового господарства, за якої досягається безперервне відновлення і формування лісостанів, максимально подібних за структурою  до природних.

Для наближеного до природи ведення лісового господарства визначальними є наступні принципи:
- безперервне існування лісового покриву;
- збереження біотичного різноманіття;
- відтворення структури природних різновікових лісів;
- постійне підтримування стійкості деревостанів;
- вирубування деревини в обсязі річного приросту;
- постійна стабільність водоохоронних, захисних, клімато-регулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів;
- збереження грунтового покриву;
- природоохоронні технології заготівлі деревини.

Наближене до природних екосистем ведення лісового господарства максимально враховує екологічні умови місцезростання і  природних лісових біогеоценозів. Воно передбачає, на підставі моделювання природних процесів, проведення такої системи заходів, яка посилює стійкість деревостанів і їх багатофункціональну роль за мінімально доцільного і необхідного втручання в ліс. Технологія створення і формування деревостанів базується на вирощуванні цільових насаджень залежно від мети господарювання, кліматичних і грунтово-гідрологічних умов, біології і екології порід. При цьому застосовуються різні, але якомога ближчі до природного лісу, диференційовані підходи до планування ведення лісового господарства.

Ці підходи можуть бути реалізовані на практиці за відповідної системи господарювання, перш за все - вибіркової.

2. Методи та способи проведення рубок догляду мають забезпечувати мінімальне порушення лісового середовища й дерев, що залишаються, тому інтенсивність рубок догляду за лісом може бути зниженою від нормативних показників на 35-50%, а повторюваність прийомів рубок догляду залежить від стану насадження.

Рубки догляду поєднуються з іншими заходами: садінням підліску або його видаленням, створенням піднаметових культур тощо. Під час проведення рубок догляду формується другий ярус, зберігається природне та штучне (піднаметові лісові культури) поновлення цінних видів, особливо коли йому загрожує небезпека витіснення іншими видами.

3. Основними господарськими заходами, що можуть здійснюватися в ОЦЗЛ є:

заходи щодо запобігання антропогенним змінам лісових екосистем (зокрема, відновлення гідрологічного режиму, збереження та відновлення рослинних угруповань, видів рослин і тварин, які зникають тощо);

рубки догляду;

вибіркові санітарні рубки; протипожежні заходи;

сприяння природному поновленню; створення часткових культур тощо.

Організація проведення господарських заходів в ОЦЗЛ має такі особливості: проведення головним чином в осінньо-зимовий період; нижча інтенсивність заготівлі деревини; відсутність строго регламентованого періоду повторюваності; застосування природо-зберігаючих технологій, малогабаритної техніки, ручних механізованих агрегатів, гужового транспорту; максимальне збереження наземного покриву, у тому числі й підстилки.

3.2. Моніторинг особливо цінних для збереження лісів

Моніторинг високоцінних для збереження лісів проводиться на підприємстві щорічно за спеціальною програмою, яка розробляється для наявних на території лісогосподарського підприємства ОЦЗЛ спеціалістами підприємства за участі всіх зацікавлених сторін. В ході моніторингу оцінюється ефективність заходів із збереження або поліпшення ознак таких лісів та їх стан.

Моніторинг проводить само підприємство або у співробітництві з державними органами, відповідальними за охорону навколишнього природного середовища, науково-дослідними установами, громадськими природоохоронними організаціями в співробітництві з підприємством тощо.

Моніторинг оцінки стану ОЦЗЛ базується на:
- моніторингу стану за матеріалами аєро - і космічної зйомки;
- щорічних матеріалах по зміні стану лісового фонду, зібраних державною лісовпорядною організацією;
- матеріалах польових обстежень (зоологічних, ботанічних, лісопатологічних тощо), які проводять співробітники підприємства разом з науковцями;
- тривалих стаціонарних наукових дослідженнях;
- спеціальних обстеженнях, що проводяться працівниками лісогосподарського підприємства.

Зазначені вище методи можуть комбінуватися.

Моніторинг оцінки ефективності заходів із збереження або поліпшення ознак ОЦЗЛ проводиться на основі польової інспекції, аналізу технологічних карт на виконання робіт, актів виконаних робіт та актів огляду місць проведення лісогосподарських заходів. В цій роботі будуть брати участь всі зацікавлені сторони.

У ході моніторингу проводиться кількісна оцінка встановлених ОЦЗЛ та їх порівняння з минулорічними показниками. Робиться висновок про характер змін, якщо вони спостерігалися, плануються заходи з виправлення ситуації.

Дані, зібрані під час моніторингу стану ОЦЗЛ та оцінки ефективності заходів із збереження або поліпшення ознак ОЦЗЛ та висновки, зроблені на основі аналізу цих даних, мають бути задокументовані і надаватися для ознайомлення представникам аудиторських компаній під час щорічних аудитів.

 

                                               Чернівецька область

                                                       Путильський район

 

                                                         смт. Путила 2018 р.

 

Зміст

1.            Відомості про підприємство, види впливу на навколишнє природне середовище в процесі діяльності по ДП «Путильське ЛГ»

2.            Оцінка впливу на навколишнє середовище. Загальні вимоги.

3.            Оцінка впливу на повітря  

3.1.        Оцінка рівня забруднення атмосферного повітря відпрацьованими ['азами

3.2.        Оцінка рівня забруднення атмосферного повітря пилом         

4.            Оцінка впливу на водне середовище       

5.            Оцінка впливу на грунт     

6.            Оцінка впливу на флору і фауну обгрунтування і сталість запланованого загальною щорічного розміру заготівлі деревини (розрахункової лісосіки)    

6.1.        Оцінка впливу на рослинність     

6.2.        Оцінка впливу па тваринний світ

6.3.        Оцінка виливу на червонокнижні види рослин і тварин         

6.4.        Оцінка впливу на ліси високої природоохоронної цінності

7.            Оцінка впливу на соціальну сфсру

7.1 Місцезнаходження району діяльності підприємс тва          

7.2. Соціальні наслідки діяльності підприємства і заходи по зниженню

Висновки     

 

Вступ.

Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВД) запланованих господарських заходів по лісоуправлінню і лісокористуванню по ДІІ «Путильське ЛГ» проведена і метою виявлення і прийняття необхідних заходів по недопущенню можливих негативних екологічних, економічних та соціальних змін, вірогідних при проведенні господарської діяльності підприємства на території лісового фонду, закріпленого за ним.

Основою для проведення оцінки є вимоги пункту 6.1. стандарту ООО «Лесная сертификация» для сертифікації системи лісоуправління на відповідність Принципам і Критеріям FSС для України та закони і нормативно-правові акти України: "Про охорону навколишнього природного середовища", від 26 червня 1991 року №1268-ХII. "Про природні заповідний фонд", від 16 червня 1992 року .№2456-ХІІ, «Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-

У відповідності зі статтею 50 Конституції України. кожен громадянин має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

З прийняттям Закону України про охорону навколишнього природного середовища від 25 червня 1991 року розпочалася новітня історія розвитку екологічного законодавства суверенної України, спрямованого на урегулювання суспільних правовідносин в галузі ефективного використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки.

Сучасне екологічне законодавство України склалося як цілісна і взаємопов'язана система, яка включає три діалектично поєднаних блоки правового регулювання екологічних правовідносин:

- природноресурсове законодавство (законодавство у сфері використання  відтворення і охорони природних ресурсів);

- середовище-охоронне (природоохоронне, ландшафтне) законодавство;

- законодавство у сфері екологічної безпеки.

Згідно Закону України про охорону навколишнього природного середовища до видів  негативного впливу на довкілля відносяться:                                                                                                                          - викиди в атмосферу забруднюючих речовин та газів;

            - викиди в поверхневі та підземні водні об'єкти забруднюючих речовин та мікроорганізмів;

            - забруднення надр та грунтів;

            - розміщення відходів виробництва і споживання;

            - забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами, електромагнітним, іонізуючим та іншими випромінюваннями:

             - інші види негативного впливу на довкілля.

Відповідно до ст.60-64 до територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні належать:

          - природні території та об'єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу і оголошуються територією чи об’єктом природно-заповідного фонду України:

- курортні і лікувальні зони;

- рекреаційні зони:

- рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення . видів тваринного і рослинного світу, занесені до Червоної книги України.

При проведенні господарської діяльності, особливо лісозаготівельних роби , безпосередній вплив може бути на рослинність, тварин, грунт, поверхневі і підземні води, атмосферне повітря.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Відомості про підприємство

Державне підприємство ”Путильське лісове господарство”  розташоване у південно-західній частині Чернівецької області на території двох адміністративних районів: Путильського і Вижницького.

Адміністративно-організаційна структура

та загальна площа ДП ”Путильське ЛГ” (станом на 2018 р.)

 

Найменування лісництв, місце знаходження контор	Адміністративний район	Загальна площа, га
1. Усть-Путильське с. Усть-Путила	Вижницький Путильський	1500 3876
2. Путильське смт. Путила	Путильський	3738
З. Сергіївське с. Сергії	Путильський	4180
4. Яблунецьке с.Яблуниця	Путильський	4974
5.  Плосківське с.Плоска	Путильський	4234
б. Селятинське с. Селятин	Путильський	5380
7. Черемошське с. Нижній Яловець	Путильський	4908
8. Шепітське с. Шепіт	Путильський	3786
Всього по лісгоспу	Разом по районах: Вижницький Путильський	1500 35082,3
	Всього	36582,3

 

ДП ”Путильське ЛГ” було створено в 1995 році згідно наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.1995 р. №57, за рахунок реорганізації Путильського лісокомбінату, який в свою чергу був створений в 1959 р згідно постанови Ради Міністрів УРСР від 30.02.1959 р. № 834, на базі лісів Путильського лісгоспу. Територія ДП ”Путильське ЛГ” була поділена на 8 лісництв, ця структура збереглася і на момент лісовпорядкування.

    Підприємство займається лісовідновленням, проведенням рубок формування та оздоровлення лісів, охороною і захистом лісів від пожеж, хвороб та шкідників, незаконних рубок, обслуговуванням і ремонтом доріг та лісозаготівельними роботами.

      В ДП «Путильський лісгосп» працює 359 постійних працівників.

Лісозаготівельні та лісогосподарські роботи, в основному, виконуються підприємцями (підрядниками).

Можливі види впливу на навколишнє природне середовище в процесі діяльності , ДП «Путильський лісгосп»

    Основні види робіт, які визивають вплив на довкілля при виконанні робіт ДП «Путильський лісгосп» наведені в таблиці 1.

 

Перелік видів робіт, які впливають на навколишнє природне середовище

                                                                                                                     Таблиця 1

№ пп	Операція технологічного процесу	Короткий опис головних видів впливу
1.Заготівля деревини
1.1.	Валка	Забруднення атмосферного повітря від роботи бензопил Забруднення поверхневих і підземних вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ) Пошкодження живого покриву, підліску, підросту і молодняку. Зміна природного ареалу тварин та рослин.
1.2	Трелювання	Забруднення атмосферного повітря від роботи тракторів. Пошкодження русел і берегів водотоків. Забруднення поверхневих і підземних вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ). Пошкодження живого покриву, підліску, підросту і молодняку Зміна природного ареалу тварин та рослин.
2.Перевезення лісопродукції
2.1.	Погрузка   і вивезення лісопродукції	Забруднення атмосферного повітря від роботи автомобілів. Пошкодження русел і берегів водотоків. Забруднення поверхневих і підземних вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ). Пошкодження живого покриву, підліску, підросту і молодняку. Обдир і облом залишених на корені дерев.Ущільнення грунту.
3.Ремонт і будівництво лісогосподарських доріг
3.1.	Переміщення грунту	Забруднення атмосферного повітря від роботи техніки. Пошкодження русел і берегів водотоків. Забруднення поверхневих і підземних вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ). Пошкодження живого покриву, підліску, підросту Ущільнення грунту.
3.2.	Відсипка дорожного полотна	Забруднення атмосферного повітря від роботи техніки. Пошкодження русел і берегів водотоків. Забруднення поверхневих і підземних вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ). Зміна природних форм рельєфу. Зміна гідрологічного режиму грунту. Зміна природного ареалу тварин та рослин.
4.Лісовідновлювальні і лісогосподарські заходи
4.1.	Підготовка грунту під лісові культури або сприяння природному поновленню	Забруднення атмосферного повітря від роботи трактора. Зміна мікрорельєфу і гідрологічного режиму грунту.
4.2.	Рубки догляду в молодняках (освітлення і прочищення)	Забруднення атмосферного повітря від роботи бензопили чи кущоріза. Забруднення поверхневих і підземних вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ). Зміна природної структури і породного складу лісів. Зниження рівня біологічного різноманіття. Зміна кормової бази тварин.
4.3.	Інші види рубок догляду за лісом	Див. пункт 1.1-1.3
4.4.	Створення мінералізованих смуг	Забруднення атмосферного повітря від роботи техніки. Забруднення поверхневих і підземних вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ). Зміна мікрорельєфу і гідрологічного режиму грунту. Пошкодження живого покриву, дерев і кущів.

 

        Аналіз таблиці 1 свідчить про те, що при проведенні господарської діяльності підприємство безпосередньо буде впливати на атмосферне повітря, наземні і грунтові води, грунт, флору і фауну, в зв’язку з чим нижче приведена оцінка впливу на навколишнє середовище зводиться до аналізу цих складових.

 

2.Оцінка впливу на навколишнє середовище. Загальні вимоги.

    У відповідності з критерієм 6.1 FSC , оцінка впливу на навколишнє природне серидовище (ОВНС) проводиться з урахуванням обсягів і інтенсивності лісогосподарських заходів, а також унікальності задіяних ресурсів.

    ОВНС проводиться до початку будь-яких заходів, які впливають на довкілля і складається з виявлення, аналізу, обліку прямих, побічних та інших наслідків на навколишнє середовище запланованої господарської та іншої діяльності. Ця оцінка сприяє прийняттю екологічного  і соціального управлінського рішення щодо реалізації запланованої діяльності з урахуванням екологічних наслідків і громадської думки, а також дає можливість розробити заходи по зменшенню негативного впливу на довкілля.

    В ДП «Путильський лісгосп» ОВНС проводиться перед проведенням всіх заходів , які можуть призвести до забруднення навколишнього природного середовища та інших негативних наслідків. Для цього на підприємстві розроблена Процедура ОВНС.

     На території підприємства, при господарюванні , можливі наступні негативні впливи:

-      забруднення атмосферного повітря, грунту і води стоками, паливно-мастильними матеріалами (ПММ) і відходами;

-      грунтова ерозія і ущільнення грунту, зміни в продуктивності грунту;

-      порушення гідрологічних і грунтових умов, затримка та накопичення опадів у понижених місцях, водотоках і водоймах, зміни в дренажному режимі водотоків і водоймах, видимі ландшафтна зміни;

-      зміни природного і видового складу рослин і тварин та місць їх існування;

-      погіршення середовища життєдіяльності людини.

Основні принципи Процедури ОВНС:

-      інформування прийнятих рішень: прийняті рішення базуються на надійній достовірній інформації;

-      відповідальність: чітко визначаються відповідальні особи ( згідно наказу або розпорядженню по підприємству);

-      відкрита консультація: проводиться з усіма зацікавленими сторонами у відкритій формі;

-      в процесі приймають участь спеціалісти з певних питань, які дають конкретні висновки щодо оцінки впливу запланованих дій;

-      реалізація всіх етапів: ОВНС повинна розглядати всі етапи, від проектування до виконання та розгляду наслідків;

-      проведення корегуючих дій: при виявленні невідповідностей в процесі роботи, застосовуються корегуючі дії щодо їх виправлення.

3.    Оцінка впливу на повітря.

При проведенні господарської діяльності можливе забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами, димом і пилом.

      3.1.Оцінка рівня забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами.

          Основним видом впливу на стан атмосферного повітря в ДП «Путильський лісгосп» є котельні підприємства, які працюють на відходах від лісозаготівель та дровах.

          На викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря є Дозвіл № 7323555100-420/1 від 01.01.2016р., виданий Департаментом екології та природних ресурсів Чернівецької обласної державної адміністрації. Термін дії дозволу необмежений.

          Згідно Умов Дозволу, для жодного з вказаних дозволених видів викидів в атмосферу не повинні перевищувати гранично допустимі рівні викидів.

3.2 Оцінка рівня забруднення атмосферного повітря пилом

Забруднення атмосфери впливом створюється внаслідок зносу дорожнього покриття і покришок, нанесення колесами транспорту на проїзжу частину грунту і пилу, а також на грунтових дорогах при пересиханні верхнього шару грунту.

На інтенсивність пилоутворення впливають фізико-механічні дані матеріалу і стан покриття, швидкість руху транспорту та його тип, габарити і вага, погодно-кліматичні умови в районі розташування доріг.

В зв’язку з тим, що дороги на території ДП «Путильський лісгосп» не є пильними, оцінка рівня забруднення  не проводиться  і проведення спеціальних заходів по зниженню запиленості повітря не потребується.

4.    Оцінка впливу на водне середовище.

Основним видом можливого впливу на водні об’єкти є забруднення водотоків з відходами виробництва, поверхневими стічними водами з автомобільних доріг, а також з порушенням гідрологічного режиму системи грунтових вод.

Внаслідок роботи лісозаготівельної техніки може бути змінена система грунтових вод в поверхневих шарах грунту, що в свою чергу може викликати підвищення рівня грунтових вод  та заболочення прилеглої території. Другим наслідком підвищення рівня грунтових вод є зміни в біоценозі (склад флори, фауни).

На території ДП «Путильський лісгосп» при лісозаготівельних роботах негативний вплив на водні ресурси зведено до мінімуму внаслідок заборони законодавством України проведення рубок головного користування поблизу водних об’єктів. З метою не допущення забруднення, замулення і виснаження водних об’єктів установлені водоохоронні зони і прибережні особливо захисні ділянки.

5. Оцінка впливу на земельні і грунтові ресурси

В процесі лісозаготівель і переробки створюються дров`яні відходи, відходи від роботи лісозаготівельної техніки і автотранспорту, побутові відходи тощо.

Для захисту лісових земель і грунтів від пошкодження технікою на підприємстві передбачається:

оптимізація кількості волоків і погрузочних площадок на лісосіці;

трелювання лісопродукції тракторами з низьким тиском на грунт;

розробку лісосік із сирими і мокрими грунтами передбачено в зимовий період;

призупинення трелювання  дерtвини при сильному перезволоженні грунтів                    ( особливо весною і восени);

додержання допустимих норм пошкодження верхнього шару грунту;

відновлення тимчасових шляхів переміщенням грунту.

З метою зменшення негативного впливу на лісові групи лісозаготівельної та лісовозної техніки, крім дотримання положень вказаних в інструкціях, проводиться наступне:

Проводиться наступне обстеження всіх лісосік і в карточці обстеження  для кожної лісосіки спеціалістами встановлюється сезон розробки з урахуванням грунтово-гідрологічних умов;

в технологічних картах розробки лісосік вказуються місця розташування біотопів, водотоків, тощо;

контролюються встановлені терміни розробки лісосік в процесі лісозаготівельних робіт ведеться поточний контроль стану погоди і грунту під час проведення лісосічних робіт;

впроваджена технологія погрузки і вивезення деревини на базі автомобілів з погрузочними установками.

В зв’язку з тим, що рельєф  гірський зі схилами на території розташування ДП «Путильський лісгосп» , ерозійні процеси  виражені.

Окрім прямого впливу на грунт колесами техніки, при роботі двигунів транспортних засобів утворюються викиди із аерозольних і пиловидних частинок.

В зв’язку із відсутністю в обороті етилованого бензину, викиди свинцю і його зєднань не прогнозуються.

В ДП «Путильський лісгосп» розроблені і застосовуються заходи, направлені на зменшення негативного впливу утворених відходів на грунтові і земельні ресурси, основні із яких наступні:

Використання технічно придатних машин і механізмів із відрегульованою паливною системою, яка не уможливлює втрати ПММ;

збір відпрацьованих масел в спеціальні ємкості;

заправка техніки тільки на автозаправці;

установка піддонів під ємкості на площадках при заправці бензопил в лісі;

інші заходи по недопущенню попадання відходів в грунт.

Виробничі відходи – металолом, автопокришки, акумулятори і інше , складаються у спеціально обладнаних місцях, а потім вивозяться для утилізації екологічно-безпечними засобами.

 

6.Оцінка впливу на флору і фауну, обгрунтування і сталість запланованого загального щорічного розміру заготівлі деревини (розрахункової лісосіки).

В процесі рубки і після неї створюються нові екологічні умови для рослин і тварин, в зв’язку з чим, повинен враховуватися зв'язок між потенційно можливими порушеннями природного середовища і мінімізацією наслідків рубки.

Лісозаготівельні роботи безпосередньо пов’язані з етапом планування рубок. Розрахунок обсягів заготівлі деревини по площі і запасу, розміщення лісосік, терміни примикання лісосік і інші питання дуже актуальні для мінімізації впливу на навколишнє середовище.

        Розрахункова лісосіка рубок головного користування, затверджена  наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 2010р.по ДП «Путильський лісгосп» 65,58тис. м3 ліквідної деревини, в т.ч. по господарствах:

      Прийнята і затверджена лісосіка рівномірного користування .

      Заготівля деревини та її вивезення планується у повній відповідності з розрахунковою лісосікою та наданими дозволами та спеціальне використання лісових ресурсів ( лісорубні квитки ), які видаються Чернівецьким управлінням лісового та мисливського господарства.                                                                     Оцінка впливу підприємства на лісове середовище включає в себе набір лісосічного фонду в рубку. Набір ділянок в рубку проводиться по лісництвам у відповідності з розрахунковою лісосікою та матеріалами базового і безперервного лісовпорядкувань. При наборі ділянок в рубку суворо дотримуються Правила рубок головного користування, затверджені Наказом Державного комітету лісового господарства України 23.12.2009 р. № 364.

Відомість набраних в рубку ділянок звіряються з картами лісів високої природноохоронної цінності (ЛВПЦ), тому випадкове включення цих лісів в рубку виключено.

 

6.1.Оцінки впливу на рослинність.

При плануванні лісозаготівельних рослин підприємство дотримується вимог законодавства України, лісових нормативно-правових актів та природоохоронних конвенцій ратифікованих Україною про збереження біологічного різноманіття лісових екосистем, зберігаючи лісові біотопи і об’єкти:

1.    Ділянки на різних елементах рельєфу.

2.    Ділянки, які відрізняються по складу рослинності, віку, грунтовому покриву та з наявністю Червонокнижних видід.

3.    Дерева і групи дерев важливі для фауни,

4.    Вікові дерева ялини, ялиці.

5.    Дерева, які рідко зустрічаються в насадженні, або мають кормову цінність для фауни,

6.    Інші дерева і чагарники.

7.    «Вальожники»

           Оптимізація норм лісокористування, обмеження лісосік по площі,                                                                                                                                 розосередження по території лісгоспу місць суцільних рубок, дотримання термінів примикання лісосік, заборона та обмеження рубок в лісах ЛВПЦ, а також виділення при відводах і таксації лісових ключових біотопів і об’єктів дозволяє підтримувати оптимальну вікову і породну структуру лісів, зберігати місцезнаходження  червонокнижних видів і звести негативний вплив до мінімуму.

6.2.Оцінка впливу на тваринний світ.

     В даний час вивчено лише основні групи хребетних тварин.

Ссавці. По характеру змін виділені 3 групи мисливських тварин.

Перша включає такі види, як заєць,лисиця,бурсук,ласка,горностай.

Другу групу складають види, які підлягають, як і перші, впливу природних факторів, але в значній мірі антропогенних. Це, в основному, ресурсні види: олень, козуля, кабан.

Третя група об’єднує види, які залежать від попиту на продукцію – видра, куниця.

6.3. Оцінка впливу на червонокнижні види тварин і рослин.

Для оцінки впливу на рідкісні види рослин і тварин занесені до Червоної книги України підприємством проведено:

складено список рідких і зникаючих видів, потенційно проживаючих на території підприємства, виявляються потенційні місця проживання цих видів визначаються заходи по захисту цих видів.

Складання списку рідкісних і зникаючих видів рослин та тварин на території розташування ДП «Путильський лісгосп» проведено на основі офіційно діючого документу – Червона книга України. Список постійно уточнюється і оновлюється.

На основі відомостей про місцезнаходження рідких видів складений перелік ключових місцезнаходжень, характерних для червонокнижників.

Щодо потенціальних місцезнаходжень видів, занесених в Червону книгу, розроблені заходи по збереженню цих видів.

6.4. Оцінка впливу на ліси ЛВПЦ

Дана оцінка проводиться з метою організації заходів по виключенню ділянок лісів високої природоохоронної цінності (ЛВПЦ) із лісокористування, або обмеження та проведення заходів по їх охороні.

У відповідності з прийнятими забовязаннями, задекларованими в екологічній політиці відповідального ДП «Путильський лісгосп» із метою досягнення стійкого лісоупорядкування, а також виконання принципу 9Лісової Наглядової Ради (FSC), підприємство виявляє і підтримує високі природоохоронні цінності лісів.

 

7. Оцінка впливу на соціальну сферу.

7.1. Місцезнаходження району діяльності підприємства.

 ДП «Путильський лісгосп» знаходиться в смт. Путила, селищі міського типу, районному центрі Путильського району. Селище розташоване  за характером рельєфу є високо- гірною частиною Буковинських Карпат. Рельєф представлений трьома основними групами хребтів, які витягнулись з північного-заходу на південний схід. Хребти масивні, вершини як правило округлі. Середня стрімкість 20-30 градусів, абсолютні висоти коливаються в межах 1200-1500 м і найвища точка з абсолютною висотою 1512 м. Тут гори сприяють нагріванню повітря літом і охолодження зимою, чим посилюється різниця мікроклімату в окремих понижених і підвищених місцях.

 

7.2.Соціальні наслідки діяльності підприємства і заходи по зниженню негативних наслідків.

 

    У відповідності з критеріями 4.4 при плануванні і проведенні господарської діяльності, місцевому населенню і іншим зацікавленим сторонам підприємство повинно надати можливість виразити свої пропозиції по урахуванню можливих соціальних наслідків ( наприклад по обмеженню господарської діяльності в окремих місцях, способах ведення лісогосподарської діяльності і заготівель, будівництву і підтриманню в належному стані дорожньої мережі, питання працевлаштування)ДП «Путильський лісгосп» проводить роботу в цьому напрямку. Громадкість інформується про заплановану і проведену господарську діяльність через районну газету «Карпати», через органи місцевого самоврядування, а також на нарадах і зборах з працівниками лісгоспу, які є представниками місцевих громад. Діяльність підприємства має соціальні наслідки, стосовно місцевого населення населених пунктів розташованих в районі діяльності ДП «Путильський лісгосп»

Підприємство впливає на наступні моменти:

трудова зайнятість населення;

платежі в державний і місцевий бюджети;

підтримка соціальної структури.

Основними видами прямого негативного впливу на соціальну сферу можна рахувати:

-      пошкодження доріг, по яких проводиться вивезення деревини, охорона лісів і інша роботи;

-      захаращеність місць рубок лісосічними відходами;

-      порушення (вирубка) місць соціальної значимості, включаючи місця відпочинку, збору грибів і ягід та інше.

У відповідності з Критеріями 4.5, адміністрація підприємства повинна розглядати всі скарги і пропозиції місцевого населення, пов’язані з матеріальними збитками від діяльності підприємства. В разі підтвердження нанесення збитків від діяльності підприємства проводиться матеріальна оцінка нанесення збитків, визначається вид, розмір компенсації і виплати відшкодування.

       Підприємство у своїй діяльності керується такими соціальними принципами:

-      лісове господарство має працювати, як в інтересах працівників підприємства, так і місцевого населення;

-      лісове господарство має забезпечувати соціальні гарантії і вимоги як на даний час, так і в майбутньому.

 

 

Висновки

 

Результати проведення оцінки потенційного впливу ДП «Путильський лісгосп» на навколишнє природне середовище свідчать про те, що заплановані підприємством господарські заходи при дотриманні нормативів лісокористування суттєво не вплинуть на атмосферне повітря, водні об’єкти, земельні і грунтові ресурси, флору і фауну та соціальну сферу.

Впровадження запропонованих пропозицій у виробничу діяльність підприємства дозволить знизити негативний вплив на навколишнє середовища.